Череп людини будова анатомія

Череп людини будова анатомія

Contents

  • 1 Загальні дані
  • 2 Будова скелета
    • 2.1 Скелет голови (череп)
    • 2.2 Скелет тулуба
    • 2.3 Скелет кінцівок
  • 3 Значення скелету
  • 4 Хвороби скелету

Скелет дорослої людини складається приблизно з 200—210 кісток, хоча на початку життя їхня кількість становить 265—270. З розвитком організму деякі кістки зростаються, тому і кількість поступово зменшується.

Скелет людини складається з 3 частин: скелету голови (черепа), тулуба та кінцівок. До складу скелету тулуба відносяться хребет та грудна клітка. В склад скелету кінцівок входять верхні та нижні кінцівки, а також їхні пояси.

Скелет голови (череп) Edit

Череп людини складається з 2 відділів:

  • мозковий — утворений 8 кістками (парні скроневі та тім’яні кістки, непарні лобова, потилична, клиноподібна та решітчаста;
  • лицьовий — утворений 15 кістками (парні верхньощелепні, носові, слізні, виличні, піднебінні, нижньоносові, а також непарні нижньощелепна, леміш, під’язикова).

Потилична кістка має великий потиличний отвір, через який порожнина черепа з’єднана із спинномозковим каналом. У скроневій кістці є отвір зовнішнього слухового проходу. У кістках основи черепа є також дрібні отвори, через які проходять черепно-мозкові нерви та кровоносні судини.

Скелет тулуба Edit

Скелет тулуба людини складається з 2 частин — хребет та грудна клітка.

Хребет людини утворений 33-34 хребцями, поділеними на 5 відділів:

  • шийний відділ (7 хребців) — перший хребець (атлант) з’єднує хребет з черепом;
  • грудний відділ (12 хребців) — від кожного хребця відростає пара ребер;
  • поперековий відділ (5 хребців)
  • крижовий відділ (4-5 хребців) — хребці зрослись в одну кістку
  • куприковий відділ (4-5 хребців)

Кожен хребець складається з тіла та дуги, від якої відходять декілька відростків. Тіло хребців і дуги складають хребцеві отвори, які утворюють хребетний канал, де міститься спинний мозок. Хребці з’єднуються між собою за допомогою волокнистого хряща, що надає хребту гнучкості та еластичності.

Грудна клітка утворена ребрами та грудниною. Людина має 12 пар ребер, з яких перші 7 пар з’єднані безпосередньо з грудниною, наступні 3 прикріплюються до хрящів вищих ребер, а останні 2 пари розташовані вільно. Груднина розташована попереду грудної клітки і виконує важливу функцію — скріплює ребра між собою.

Скелет кінцівок Edit

Людина має 2 пари кінцівок — пару верхніх та пару нижніх. Верхні кінцівки називаються руками, а нижні — ногами.

Скелет верхніх кінцівок складаються з 2 частин:

  • пояс верхній кінцівок — утворений парними кістками лопаток та з’єднаних з ними ключицями;
  • вільні верхні кінцівки — утворені з 3 відділів:
    • плече — утворене плечовою кісткою, з’єднаною з лопаткою;
    • передпліччя — утворене ліктьовою та променевою кістками;
    • кисть — утворена кістками зап’ястка, п’ястка та фаланг пальців руки.

Скелет нижніх кінцівок складається з 2 частин:

  • пояс нижніх кінцівок — утворений парними тазовими (зрослі лобкові, сідничні та клубові кістки) та крижовою кістками;
  • вільні нижні кінцівки — утворені з 3 відділів:
    • стегно — утворене стегновою кісткою;
    • гомілка — утворена великою та малою гомілковою кістками;
    • стопа — утворена кістками заплесна (разом з п’ятковою кісткою), плесна та фаланг пальців ноги.

Скелет людини виконує важливі функції в процесах життєдіяльності. Насамперед, хребет та скелет кінцівок виконують опорно-рухові функції. Завдяки хребту людина має поставу. Череп захищає від пошкоджень головний мозок людини, а хребет — спинний мозок. Грудна клітка прикриває важливі внутрішні органи — серце та легені. Позад груднини знаходиться вилочкова залоза, яка відповідає за імунітет людини. Тазові кістки оберігають від пошкоджень важливі репродуктивні органи.

Хребет природно має 4 вигини — шийний та поперековий відділи спрямовані вперед, а грудний та крижовий назад. Але в молодому віці хребет має здатність викривлятись. Серед поширених хвороб хребта виділяють:

  • сколіоз — викривлення вбік;
  • кіфоз — викривлення назад;
  • лордоз — викривлення вперед.

Досить важливою хворобою людини є плоскостопість — зниження склепіння кісток стопи, що призводить до великої болі, тяжкості ходіння та затискання кровоносних судин.

С троение и функции головы занимают одну из ключевых позиций в изучении медицины, и небезосновательно: именно в черепе заключены основные органы, благодаря которым человек способен воспринимать и понимать окружающий мир, поддерживать большинство физиологических функций и формировать сознание. Важнейшую роль здесь играет головной мозг – именно его так усиленно защищают кости черепа, стараясь предотвратить малейшую травму, которая может быть чревата серьёзными последствиями. В полостях черепа располагаются органы слуха и зрения, вкуса и обоняния, а также сосуды и нервы, соединяющие головной мозг с остальными частями тела. Сочленяясь, кости головы образуют верхние дыхательные пути и начальный отдел пищеварительного тракта (ротовую полость), в котором осуществляется подготовительный этап – измельчение и смягчение пищи.

Изучение костей черепа анатомией не ограничивается – строение головы интересует и других учёных, включая антропологов и историков. По малейшим нюансам черепа специалисты могут определить пол, возраст и расу, воссоздать тонкости силуэта и предугадать имеющиеся особенности организма. Давайте рассмотрим, от чего зависят те или иные нюансы анатомии головы человека, какую роль играют кости черепа и каким образом выполняют возложенные на них функции.

Строение черепа человека: анатомия костных, хрящевых и мышечных структур

Принято считать, что основную роль в строении головы играют костные образования: они плотным каркасом окружают ткани мозга, выступают в роли защитных полостей для глазниц, органов слуха, полости носа, служат местом прикрепления мышц и образуют отверстия для прохождения кровеносных сосудов и нервных волокон. Хрящевые структуры формируют наружную часть носа и ушные раковины, а в младенческом возрасте ещё и замещают некоторые части костей, обеспечивая подвижность и предотвращая тем самым детский травматизм во время родов.

Мышцы головы окружают череп сравнительно тонким покровом. От их строения и степени развития зависят некоторые черты лица, особенности мимики и возможность свободного передвижения нижней челюсти, благодаря чему осуществляется процесс жевания. Как правило, мышечные волокна плотно прикрепляются к костям и на всём протяжении повторяют форму черепа.

Читайте также:  Поперечносуженный таз при беременности

Функции черепа

Особое строение позволяет черепу справляться с возложенными на него функциями, среди которых основное место занимают:

  • защита мозговых тканей от травм вследствие интенсивного внешнего воздействия;
  • формирование физиогномических особенностей выражения лица и мимики;
  • тщательное измельчение и смягчение пищи перед её поступлением в пищеварительный тракт;
  • речевая функция.

Кости черепа человека: анатомия

В черепе человека выделяют следующие функциональные области:

  • внутреннее основание, на котором располагаются задняя, передняя и средняя черепные ямки;
  • наружное основание;
  • височная и подвисочная ямки;
  • полость носа;
  • глазницы;
  • твёрдое нёбо;
  • крылонёбная ямка.

Все эти образования формируются благодаря различным костным структурам и их плотным сочленениям. В анатомии черепа человека насчитывают 23 отдельные косточки, из которых 7 непарных и 16 парных (8 пар соответственно). Кроме того, в черепной коробке присутствуют 3 пары слуховых костных образований – молоточек, наковальня и стремечко в правой и левой полостях среднего уха. К костям черепа иногда также относят зубной ряд, расположенный на верхней и нижней челюсти. Количество зубов может варьироваться в зависимости от возраста и стоматологической картины.

Мозговой отдел

Мозговой отдел черепа является вместилищем и главной защитой головного мозга. Эта область включает:

  • свод, образованный плоскими костями;
  • наружное и внутреннее основание, состоящее из смешанных костей, часть из которых относят к пневматическим (т.е. содержащим воздухоносные пазухи).

Свод и основание формируется благодаря плотному неподвижному сочленению 8 костных образований – 4 парных и 4 непарных:

  1. Правая и левая теменные кости образуют латеральные стенки черепа. Они соединяются по средней сагиттальной линии и прилегают к лобной кости, формируя венечный шов;
  2. Правая и левая височные косточки располагаются немного ниже теменных. На их поверхности находятся 3 отростка – скуловой, шиловидный и сосцевидный. Скуловой отросток выглядит как тоненькая перемычка и соединяется со скуловой костью чуть выше нижней челюсти. Шиловидный выступ служит местом прикрепления большинства мышечных волокон шеи. А сосцевидный отросток располагается непосредственно за ушной раковиной;
  3. Лобная кость легко прощупывается с лицевой стороны. Она образует поверхность лба, бровные дуги и верхнюю часть глазниц;
  4. Клиновидной костью представлена нижняя часть глазниц и латеральная поверхность черепа. Имея форму бабочки, эта косточка охватывает череп по ширине и поддерживает основание черепной полости;
  5. Решётчатая косточка находится немного ниже лобной и образует костную часть носовых раковин и перегородки;
  6. Затылочная кость – заключительная часть черепа. Она находится ниже остальных костей и примыкает к первому шейному позвонку в местах затылочных мыщелков у большого отверстия, через которое проходит спинной мозг.

Лицевой отдел

Лицевой скелет образован парными и непарными смешанными костями. Они служат основой жевательного аппарата и опорой для большинства мимических мышц, отвечающих за формирование индивидуальных черт лица. Каждая из лицевых костей выполняет определённую функцию:

  • Две носовые косточки составляют переносицу и частично обеспечивают проходимость носовых ходов;
  • Нижние носовые раковины выглядят как тоненькие изогнутые пластинки. Они разделяют нижний и средний носовые ходы и формируют слёзный, верхнечелюстной и решётчатый отростки;
  • Правая и левая скулы замещают боковые стенки глазниц;
  • Маленькие слёзные косточки располагаются спереди медиальной части глазных орбит. Они выступают местом соединения глазниц с носовыми пазухами;
  • Две верхнечелюстные кости, соединяясь по срединной линии, образуют верхнюю челюсть, которая удерживает зубной ряд и участвует в акте жевания;
  • Нёбные кости находятся в задней области носовых ходов, они образуют часть твёрдого нёба;
  • Нижняя челюсть – одна из самых мощных костей лицевого отдела черепа. Она прилегает к правой и левой височным костям по обе стороны лица, образуя подвижный сустав, благодаря которому осуществляется активная часть жевания. Кроме того, нижняя челюсть служит опорой зубному ряду и формирует видимый овал лица (скулы, подбородок, частично щёки);
  • Сошник – это основная часть перегородки носа. Он имеет плоскую трапециевидную форму и занимает центральное место в носовой полости, разделяя её на два хода – правый и левый;
  • Подъязычная косточка имеет форму небольшой подковки и залегает под языком. Она является одной из немногих костей, которые не соединяются с другими, располагаясь непосредственно в толще мышечных волокон.

Строение черепа: анатомия костных сочленений и суставов

Абсолютное большинство костей черепа соединяются при помощи неподвижных швов. Прилегающие друг к другу лицевые костные образования формируют плоские сочленения, незаметные под тонким покровом мышечного полотна. А височная кость, соединяясь с теменной, дает начало чешуйчатому шву.

Зубчатых швов в анатомии черепа всего 3:

  • венечный, образованный теменной и лобной костью;
  • сагиттальный, расположенный между двумя теменными костями;
  • ламбдовидный, находящийся между затылочной и теменной косточками.

Единственным подвижным суставом черепа является нижнечелюстной. Нижняя челюсть может выполнять движения в различных плоскостях: подниматься и опускаться, сдвигаться вправо/влево и вперёд/назад. Благодаря такой подвижности человек может не только тщательно пережёвывать пищу, но и поддерживать членораздельную речь.

Возрастные особенности

С возрастом форма и структура черепа меняется. Так, у новорождённых малышей лицевой отдел почти в 8 раз меньше мозгового, поэтому головка может выглядеть непропорциональной и крупной. Челюсти крохи обычно недоразвиты и не имеют зубов, ведь у него ещё нет необходимости пережёвывать твёрдую пищу.

Кости черепа младенцев сочленяются неплотно, благодаря чему голова может незначительно менять форму, сжиматься при прохождении через родовые пути. Такая особенность защищает новорождённых от родовых травм и позволяет поддержать нормальное внутричерепное давление. На межкостных швах у них находятся заметные перепончатые участки – роднички. Самый большой – передний родничок – занимает центральное положение на стыке стреловидного и венечного швов. Обычно он зарастает к двум годам. Другие роднички менее объёмные: затылочная, две клиновидные и сосцевидная перепонки не прощупываются уже к 2–3 месяцам.

Анатомия черепа изменяется не только в младенчестве – формирование обычно проходит в 3 этапа:

  1. Преимущественный рост в высоту, укрепление костей и затвердевание швов – с рождения до 7 лет;
  2. Период относительного покоя – с 7 до 14 лет;
  3. Рост лицевого отдела черепа – с 14 до 20–25 лет, в зависимости от полового созревания.
Читайте также:  Одно плечо выше другого у взрослого причины

Небольшой экскурс в анатомию черепа позволяет наглядно убедиться, что голова – это крайне сложная структура, от состояния которой напрямую зависит здоровье головного мозга, а значит, и большинство жизненно важных функций. При малейших травмах большую часть повреждений берут на себя кости, но и их прочность не безгранична – при сильном воздействии не исключены переломы и ушибы, последствия которых могут быть необратимыми. Поэтому при любых обстоятельствах следует обеспечивать черепу должную защиту, беречь его от травм и иных повреждений.

Фото будови черепа людини з описом кісток Класифікація Повітроносні кістки Суцільні кістки Парні костіВерхняя щелепу

  • Скронева.
  • тім’яна.
  • нижня носова раковина.
  • піднебінна.
  • вилична.
  • носова.
  • слізна.
  • лобова.
  • клиноподібна.
  • решітчаста.
  • потилична.
  • сошник.
  • нижня щелепа.
  • під’язична.

Потилична кістка

Будова черепа людини (фото з описом допоможе зорієнтуватися в анатомічному розташуванні кісток) включа т одну з найбільших кісток — потиличну. Представляє вона собою плоску, округлу правильної форми кістка, що має широкий отвір для хребетного стовпа. Зовні вона опукла, всередині — увігнута.

Це непарна кістка і включає в себе 4 відділу, навколишні даний отвір:

  • базилярную частина — попереду від отвори для хребетного стовпа (якщо дивитися на череп «обличчям»).
  • дві латеральні частини, розташовані по боках від стовпа.
  • потилична луска розташовується позаду від стовпа.

Базилярна частина має 4 кута і спереду переходить в клиновидний відділ, кріпиться до кістки за допомогою хрящового наросту. А латеральні частини зливаються з скроневими, також з’єднуючись хрящової тканиною. Вони розташовуються уздовж хребетного стовпа зі зворотного боку, перетікаючи попереду в базилярную частина, ззаду — в потиличну луску. У міру переходу з краю потилиці до центру черепа, вона тоншає.

Клиновидна кістка

Клиновидна кістка захована усередині голови і має квадратну форму. По боках від неї розростаються відростки кістки. Ззаду вона переходить в потиличну, завдяки хрящової тканини, яка з часом костеніє, перетворюється в єдину кістку. Спереду від центральної частини клиновидного кістки існує невелика виїмка, розрахована на розташування гіпофіза.

ГАРЯЧІ НОВИНИ:

Напереді від отвори для гіпофіза, з кожної з його сторін існує ще два крихітних отвори для перехожих нервів і очної артерії. Зі зворотного боку клиноподібна кістка дивиться на носову область, яка є прихованою носової стінкою.

З обох сторін від центру знаходяться дірочки, що з’єднують ніс з центральною системою. З тієї ж сторони клиноподібної кістки, обидві сторони відростки є задніми стінками очниць. Ці відростки маю по певну кількість отворів, які служать проходами для нервів і судин ЦНС. Знизу відростки кріпляться до неба.

Лобова кістка

Друга найбільша черепна зона округлої форми, починається з тімені і закінчується в середині очниць, захоплюючи частину набору кісток, які формують ніс. Це суцільна кістка з обох сторін, що має з зовнішнього боку надбрівні дуги, надпереносье і лобові бугри. Лобова кістка включає надвісочние дуги, і проміжок, захоплюючу скроневу частку.

З внутрішньої сторони кістка усипана борозенками від прилеглих вен, її центральну частину розсікає западина від сагітального синуса. У зоні надпереносья є отвори, що відкривають доступ в лобову пазуху, між ними розташована носова кістка. Лобова частка є суцільний, безпарних, скороминущої в тім’яну, через вінцевий шов. З боків вона зливається з клиноподібної і виличної кістки.

Гратчаста кістка

Будова черепа людини (на фото з описом показані частини гратчастої кістки) включає ще одну кістку, розташовану всередині черепного набору кісток. Ця невелика кісточка належить до ряду носових.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО:

Вона включає в свою конструкцію верхівку з наростом, іменований «півнячий гребінь», що має з боків «півнячі крила» і низ, що входить до складу формування носа. З різних сторін від «півнячого гребеня», уздовж них, розташовуються численні отвори для перехожих в мозок нервів.

З боків «півнячих крил» розміщуються плоскі області, що утворюють частини очних западин. У цих шматочках також розташовуються по 1 наскрізного ходу для судин. Низ гратчастої кістки заповнений безліччю каналів, візуально нагадують лабіринт.

Леміш

Ще одна кісткова непарна пластина лицьового набору кісток, що формує перегородку носа, в парі з гратчастої кісткою. Вона виглядає як трапецієвидна плоска подовжена кісточка, яка до верху роздвоюється на дві пелюстки, зливаючись в цьому районі з клиноподібною кісткою. Нижня область з’єднується верхнещелепними відростком і небом.

Леміш складається з 4 основних сторін:

  • піднебінний.
  • ґратчастий.
  • лівий.
  • вільний.

Скронева кістка

Череп людини включає в свою будову парну кістка, іменовану скроневої (як зазначено на фото з описом). З боків черепа з скроневих кісток стирчить виличної відросток, який є орієнтиром при розгляді одного з шматочків скроневої кістки.

ЦІКАВІ НОВИНИ:

Всередині будівлі випирає відросток, іменований «пірамідою». Ця форма візуально схожа на морську мушлю. Її поверхні включає два наскрізних проходу для кам’янистих нервів.

На вершині «піраміди» знаходиться порожнина слухового каналу, що виходить в сонний в нижній кісткової частини, розташованого біля підніжжя скулового відростка. Там же розсікає кістка лицьовий нерв також виходить в нижній частині скроневої конструкції.

З зовнішньої частини, під відростком, розташовується барабанна частина, що відноситься до вушної зоні і ямочка для кріплення нижньої щелепи. Внизу скроневої частини проходять борозенки для язикоглоткового і блукаючого нерва. Там же розміщується широкий вихід для сонної артерії. Кость знаходиться на периферії трьох Костею — тім’яної, клиноподібної і затилосной.

Тім’яна кістка

Дана частина має свою пару і розміщується в зоні черепного зводу. Через обидві її частини проходить сагиттальний шов. З потиличної частиною вона з’єднується ламбдовідний швом, з лобової — вінцевих. З бічних сторін тім’яної кістки проходять скроневі кістки. Будова тім’яної кістки суцільне, зовні опукла частина, зсередини — і увігнута.

Читайте также:  Что такое шизофрения болезнь

Вона включає 4 сторони:

НОВИНИ ЧАСУ:

  • сагиттальную.
  • потиличну.
  • лускову.
  • лобову.

Усередині вона обсипана борозенками від мозкових звивин і судин. З сагітальній частини, в центрі, розташоване тім’яної отвір. На зовнішній стороні розташовані дві скроневі смуги.

Нижня носова раковина

Будова черепа людини на фото з описом можна побачити в найдрібніших деталях. Він включає невелику кістку, що бере участь в утворенні назальних відростків.

Форма її довгаста, що знаходиться в скошеному вигляді всередині черепа. Своїм верхом вона стосується зворотного боку щелепи і піднебіння (її вертикальної частини), а низом — верхнього піднебіння (прямий частини) .Інший верхній край є частиною слізної кістки. Під кісточкою розміщується нижній носовий хід.

Слізна кістка

Парна кістка, яка перебуває в черепі, за носом.

Має кубовидную форму, що з’єднується з сусідніми кістковими відділами з всіх 6 сторін:

  • з лобовим.
  • з гратчастої кісткою.
  • з верхньою щелепою.
  • з боків доповнює частину очниць.

Слізна кістка доводиться дещицею очі і пазухи носа. Задня трохи сплющена частина кістки має гребінець, передня витончена — борозну від слізного каналу. З боку очниці існує ямка для слізного мішка. Вона переходить в основний носослізний канал.

Носова кістка

Будова черепа людини (на фото з описом можна ознайомитися з більш детальним будовою) включає сукупність великих і дрібних кісток, які виконують одну функцію, в даному випадку дихальну. Носова кістка -ця мініатюрна пластина, яка доповнює кісткове формування носа, поряд зі слізної.

Вона виростає з лобової і переходить в верхню щелепу. Кость має свою пару і за формою нагадує зігнуту прямокутну пластину. Її частини сходяться посередині завдяки межносовому шву. Верхній кінчик трішки кирпатий при переході в лобову зону.

На поверхні носової кістки зі зворотного боку є западина від гратчастого нерва. Нижня частина з’єднується з верхньою щелепою хрящами, що формують ніс живу людину.

ТЕРМІНОВІ НОВИНИ:

Верхня щелепа

Парна лицьова кістка на носі. Її шов починається між двох передніх зубів і закінчується на переніссі. Тверде освіту має відношення до повітроносних. Завдяки наявним в ній носових пазух, воно бере участь в диханні. Нижня частина включає верхній ряд зубів і піднебіння.

В складі є 4 поверхні:

  • передню.
  • подвисочную
  • нозальную.
  • глазничную.

Під очницями, з обох сторін верхнечелюстного відростка розташовуються наскрізні проходи, пронизує трійчастими нервами. Освіта входить в формування очниць, займаючи велику її частину.

Також вона займає значну ділянку твердого неба, де і переходить в клиноподібну кістку. Між клиноподібної і верхньощелепної кісткою, в очницях, є очні щілини. У подглазничной зоні щелепу під скосом переходить в виличної освіту, в районі перенісся — в лобне.

Піднебінна кістка

Парна кістка, що входить в набір лицевих кісток. Складається вона з тонких, тендітних стінок, формуючи основний розділ неба, що з’єднується у верхній щелепі. Задня її частина включена до складу носової стінки.

Кость сформована у вигляді пластини з двома краями, один з яких йде перпендикулярно іншому під прямим кутом. Перпендикулярна її частина прилягає до клиноподібної кістки, горизонтальна — є частиною внутрішнього неба.

Вилична кістка

Парна маленька кістка, що бере участь в утворенні очної ямки, що бере на себе функцію підтримки очі і розподілу тиску під час жування їжі. Вилична кістка є здебільшого щоки, за рахунок дугообразного зовнішнього виступу.

Верхній її відросток переходить до відділу чола, бічний і нижній в верхню щелепу. Ззаду вона зустрічається зі виличні відростком скроневої освіти.

Над виличним бугром розташований наскрізний прохід, через нього протягується виличної нерв.

Кость має 3 поверхні:

  • латеральну.
  • скроневу.
  • глазничную.

Нижня щелепа

Непарна, неправильної структури кістка, що включає підборіддя і альвеолярну частину — нижній ряд зубів. Головками нижньої щелепи кріпиться до скроневої кістки. Її форма має 3 частини: корпус і 2 гілки. Фронтальна область має два наскрізних ходу з боків, під іклами, для проходження сухожиль, що відповідають за роботу нижньої щелепи.

Гілка, на своїй вершині, перетікає в дві інших височини — мищелковий кінчик і вінцевий, з’єднані дугоподібної виїмкою, увігнутою всередину гілки. Зі зворотного боку щелепу має борозенки від челюстнопод’язичних суглобів і прохід, що веде всередину щелепи.

Під’язикова кістка

Невелика суцільна кістка, яка перебуває під язиком, ведуча в систему мовного апарату і роботу нижньої щелепи. Це незалежна частину, не зростається з іншими кістками, що кріпиться до тканин за рахунок суглобів і м’язів. Розташовується вона під нижньою щелепою на початку гортанного стовпа, її передня частина розміщується на одній осі з закінченням корінних зубів.

Форма її нагадує підкову. Структура кістки складається з основної пластини, що має справа і зліва довгі і дрібні роги. З верхніми рогами основна частина з’єднується хрящової тканиною, малі ростуть з самого тіла кістки. Великі роги кріпляться до гортанний хряща.

Руху під’язикової кістки обумовлені роботою мовних м’язів, які змушують її міняти положення в момент мовлення і пережовування їжі.

Система розвитку черепа, таким як ми його знаємо на даному етапі еволюції, надала людині можливість носити з собою важливі елементи, які беруть участь в комунікації, збереження даних, аналізі та інших процесах, які вміщуються всього в одну частину тіла — голову.

Людський череп має унікальну будову на відміну від будови черепа інших м екопітающіх — тільки у розумної істоти мозковий відділ знаходиться вище лицьового.

Інститут анатомії людини присвятив цілий розділ вивчення будови черепа, який отримав назву краніологія, що широко використовується в антропології. На фото з описом вказана еволюція черепа людини до теперішніх часів.

Ссылка на основную публикацию
Чем снять ночной кашель у взрослого
Причины возникновения кашля Функция кашля заключается в очищении и обеспечении проходимости дыхательных путей для тока воздуха. Чувствительные рецепторы представлены на...
Чем отличается сумамед от азитромицина отзывы
Вопрос о том, Сумамед или Азитромицин – что лучше, нередко возникает у пациентов, стоящих перед выбором, ведь разница в цене...
Чем отличается цистит от простатита у мужчин
Цистит и простатит – очень неприятные болезни. Особенно неприятно, когда они дают осложнения на другие органы и появляются патологии. В...
Чем соединены кости скелета
Особенности скелета Опорно-двигательная система состоит из скелета и мышц. Она позволяет человеку совершать различные движения, а также защищает внутренние органы...
Adblock detector